неділя, 29 листопада 2020 р.

Акція "16 днів проти насильства"

 Акція "16 днів проти насильства"



        Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

      28.11.2020. з учнями 5-В класу було проведено виховну годину на тему: "Що таке булінг, його види і як з ним боротись".




Також з учнями 5-В класу було проведено анкетування на тему "Види насильства".

Що таке булінг, його види і як з ним боротись

        Жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність. Будь-яке насильство над дитиною переслідується законом.

У 2019 року вступили в силу норми закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», який визначає поняття булінгу.

Булінг - це  діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Які ознаки булінгу?

Типовими ознаками булінгу є:

  • систематичність (повторюваність) діяння;
  • наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі;
  • наслідки у вигляді психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого».

 

Які  є види булінгу ?

 Виділяють такі види булінгу:

  • фізичний (штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних пошкоджень);
  • психологічний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж);
  • економічний (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
  • сексуальний (принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
  • кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).

Як відрізнити звичайний конфлікт від булінгу?

Не кожен конфлікт є булінгом. Цькування - це тривалі, повторювані дії, а одинична сутичка між учасниками таким не може вважатися. Крім того, ключовою ознакою саме булінгу є бажання завдати шкоди, принизити жертву.

Наприклад, якщо Вашу дитину штовхнули в школі без наміру завдати шкоди, це не є булінгом. Проте, якщо дитина регулярно навмисно фотографує однокласника чи однокласницю у роздягальні, а потім шантажує або поширює ці фото з метою приниження, це вважається булінгом.


Яка відповідальність за вчинення булінгу?

До прийняття змін до законів щодо протидії булінгу (цькуванню) відповідальності за його вчинення в Україні не існувало. З прийняттям нового закону було запроваджено адміністративну відповідальність за булінг. Відтепер вчинення булінгу (цькування) неповнолітньої чи малолітньої особи карається штрафом від 850 до 1700 грн або громадськими роботами від 20 до 40 годин.

Такі діяння, вчинені повторно протягом року після або групою осіб караються штрафом у розмірі від 1700 до 3400 грн або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин.

У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.

І насамкінець, хочу надати декілька порад, що робити якщо Ваша дитина стала жертвою булінгу:  

  • Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
  • Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
  • Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона).
  • Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
  • Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.
  • Якщо  вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з данного приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій Україні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

субота, 28 листопада 2020 р.








 В історії бурхливого ХХ- го століття Голодомор 1932-33 років в Україні посідає особливе місце. Ці події сьогодні продовжують тримати одну із першочергових актуальностей в українському суспільному та політичному житті. Змінилось не одне покоління, більшість очевидців уже не має серед живих…

Перший масовий голод, що розпочався відразу ж після закінчення громадянської війни та придушення української революції охопив значну частину України. Голодомор 1932-33 років мав, насамперед, політичні чинники, він був наслідком целеспрямовано застосованого тоталітарною владою терору голодом, тобто геноцидом.

Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом сталінської політичної системи проти мирних людей, проти українців як нації і, зокрема, проти селян як класу. Внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних та незалежних від держави селян- підприємців, але й цілі покоління землеробського населення.

Коли говорять про Голодомор 1932-33 років, мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933 років.  Саме за ці 17 місяців в Україні загинули мільйони людей. Пік Голодомору прийшовся на весну 1933 року. Тоді від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000- щогодини, майже 25 тисяч щодня…

Спогади очевидців викликають біль, сльози та співчуття.

“Зима тягнулась занадто довго. В багатьох опухали ноги, набрякало обличчя, в дітей роздулись животи, повсихали ручки і ніжки. Люди падали, як мухи. Їх підбирали на підводу, вивозили на цвинтар і там хоронили — закидали землею без домовини, священика, а бувало і без рідних, бо нікого не зосталося.

Люди сподівалися тепла, весни, думали, що, може, тоді виживуть. А коли вона прийшла, то скубли все, що почало зеленіти: кропиву, пшінку, лободу. Їли все, хто що бачив…” -Панасюк Василь.

“Коли почалася голодовка, стало багато людей вмирати. Ми з чоловіком тримали корову і коня. І от одного разу захворів кінь і чоловік попросив ветеринара, щоб прийшов подивитися. Ходив лікар декілька разів, ось прийшов і цього разу. Подивився та й сказав, щоб ми вийшли, він впорається сам. Ми повиходили. Через деякий час чоловік вирішив зайти подивитися. Тільки переступив поріг хліва, бачить — кінь лежить вже зарізаний, а лікар ріже м’ясо на кусочки і роздає сусідам. Я як побачила, стала дуже плакати. А люди їли м’ясо сире…

Рано навесні, тільки сніг зійде, біжимо на поле і шукаємо гнилої бараболі, щоб з’їсти. Збирали бруньки ліщини і пекли млинці. А то буває зберуся з молоком на базар до Стрижавки, продам його, а за ті грошенята йшла до магазину і купляла хліба. Несла його додому і не сміла і кусочка з’їсти сама.” -Панченко Ялина.

Ця трагедія назавжди залишиться в наших спогадах та наших серцях.  Кожне покоління повинно пам’ятати цю дату..Пам’ятати, щоб не повторити…


Сьогодні в Україні будуть проведені

 скорботні заходи з вшанування пам'яті

 жертв Голодоморів 20 століття.

День пам'яті жертв Голодомору проводиться щорічно в четверту суботу листопада, що цього року припадає на 28 число. Вперше вшановувати пам'ять загиблих почали в 1998 році з указом Леоніда Кучми. Сучасну назву і дату дня визначив указ Віктора Ющенка в травні 2007 року. 

Голодомор 1930-1933 років

На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.

Щороку в Україні та поза її межами проводяться різні заходи для вшанування загиблих українців. Найбільш поширеною є акція "Запали свічку" - на підвіконня ставлять запалену свічку на згадку про жертв голоду. Долучитися до цієї акції може кожен українець. Окрім того, свічки традиційно запалюють на центральних площах міст та біля міських пам'ятників жертв Голодомору. 


В церквах цього дня проводяться поминальні богослужіння, де померлих вшановують молитвами. О 16 годині оголошується всеукраїнська хвилина мовчання. Основні жалобні заходи проводяться в Київському музеї "Меморіалі пам'яті жертв голодоморів в Україні". У церемоніальних заходах беруть участь перші особи держави, урядовці, громадські діячі.

У Києві цього року 28 листопада обмежать розважальні заходи і приспустять державні прапори. Через пандемію коронавірусу більшість інформаційних заходів будуть проведені в режимі онлайн.

 Учні нашого 5-В класу також долучилися до скорботних заходів з вшанування пам'яті жертв Голодомору XX століття. У шкільній бібліотеці з учнями 5-В була проведена година пам'яті "Пам'ятаємо минуле - заради майбутнього".

Також 27.11.2020, у п'ятницю,  була проведена тематична виховна година "Голодомор. Зернинки пам'яті..."


























 

вівторок, 24 листопада 2020 р.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

 Правила безпеки при користуванні електроприладами


Ртутний термометр небезпечний.
УВАГА! Термометр містить ртуть! Ртуть поза термометра - небезпечна! 

З термометром потрібно бути дуже обережними:  не кидайте, не перегрівайте. Розбиті термометри є спеціальними відходами та їх утилізація повинна проводитися відповідно до визначених норм і правил. У разі, якщо термометр розіб'ється, намагайтеся якомога менше перебувати в цьому приміщенні.

При прямому контакті зі ртуттю або при припущенні вдихання її парів рекомендується звернутися до лікаря. Уламки термометра збирати тільки в захисних рукавичках. Розбитий термометр і його уламки тимчасово зберігати в закритій посудині з водою, а потім здати в організацію, що займається збором і утилізацією таких відходів. Збір ртуті обов'язково повинен проводитися відповідною службою з охорони навколишнього середовища відповідно до діючих положень.

Хто винайшов термометр


Правила безпеки "Якщо розбився термометр"

понеділок, 23 листопада 2020 р.

МІСЯЧНИК БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

                                                                      Дорогі діти! 

Безпека життєдіяльності в ліцеї ґрунтується на свідомому і сумлінному виконанні правил.

Щоб бути здоровим, і не створювати небезпечні ситуації для себе та людей, що вас оточують потрібно знати правила пожежної безпеки, протипожежної безпеки та правила поводження з електроприладами. Знаючи правила, дотримуючись їх, ви будете знаходитися у безпеці, а ваші батьки не турбуватимуться за ваше життя та здоров'я.

ЗАПАМ'ЯТАЙ:

Якщо у квартирі або будинку почалася пожежа, найголовніше - не панікувати! Необхідно негайно повідомити про це пожежну частину: телефонуй за номером 101 – чітко і ясно назви адресу і місце виникнення пожежі.

НЕ ДОПУСКАЙ ЖАРТІВ У ВИКЛИКАХ ПОЖЕЖНОЇ СЛУЖБИ!

ПАМ'ЯТАЙ: помилковий виклик може відвернути увагу пожежників від справжньої пожежі, і тоді може згоріти чийсь будинок або навіть загинуть люди. В Україні встановлена кримінальна відповідальність як за навмисний підпал (позбавлення волі терміном до 10 років), так і за виникнення пожежі через необережне поводження. Крім того, відшкодування матеріальних збитків постраждалим від пожежі здійснюється людиною, яка спричинила пожежу, в повному обсязі. А це означає, що через дитячі пустощі з вогнем постраждають люди або згорять матеріальні цінності, та платити за все доведеться батькам!


Пропоную Вам:

1. Переглянути відео

2. Перейти за посиланнями  Небезпечно-безпечно 

                                            Пожежна безпека
та перевірити свої знання щодо правил безпеки життєдіяльності виконавши вправи

неділя, 22 листопада 2020 р.

День Гідності та Свободи!

 

День Гідності та Свободи!


   День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). 

Встановлене «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» згідно з указом Президента України Петра Порошенка № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року.

 


День Гідності та Свободи!



20 листопада - Всесвітній день дитини!

 

 Цього дня, 20 листопада, світова спільнота традиційно відзначає Всесвітній день дитини!




Дитинство наше – в нас одне,

І хай це кожен пам'ятає!

Дитячі душі на Землі

Нехай ніхто не ображає!

       

У 1954 році Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам ввести в практику святкування Всесвітнього дня дитини як дня світового братерства і взаєморозуміння дітей, присвяченого діяльності, спрямованої на забезпечення благополуччя дітей в усьому світі. У різних країнах світу цей День може відзначатися будь-коли й встановлюється на розсуд урядів держав.

20 листопада 1959 року ХІV сесією Генеральної Асамблеї ООН була ухвалена Декларація прав дитини, а 20 листопада 1989 року, на 44-й сесії ГА ООН – Конвенція про права дитини. Ця конвенція є засадничим міжнародним документом із захисту прав дітей. Наразі її ратифікували 193 країни.

Як зазначається в документі, кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.

Ставши незалежною, Україна взяла на себе ряд зобов’язань з поліпшення добробуту дітей, зокрема, підписавши Конвенцію про права дитини. 27 лютого 1991 року Верховна Рада України ратифікувала цю Конвенцію, а 27 вересня 1991 року документ набув чинності. Крім того, у 2003 та 2005 роках Верховна Рада ратифікувала два факультативні протоколи до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми та щодо участі дітей у збройних конфліктах.





Баскетбол! Вітаємо нашу команду з блискучою перемогою!

 

Вітаємо нашу команду 

з блискучою перемогою!




У середу, 18 листопада 2020 року, о 15.00 відбулася матчова зустріч з баскетболу між учнями 5-В класу та збірною 6-х класів.
Гра закінчилася перемогою учнів 5-В класу з рахунком 38:8.
Вітаємо нашу команду з блискучою перемогою!
Наші переможці:
Боачі Марія
Городецька Ірина
Грабова Надія
Курченко Анастасія
Майстренко Валерія
Максименко Вікторія
Окул Алара
Ревенко Єлизавета